Кошик
1 відгук
+380
44
492-07-08
+380
95
282-08-45
Альфа Корм - Ваш помічник в годівлі
Аліментарний ацидоз

Аліментарний ацидоз

Аліментарний ацидоз
І. М. Баланчук канд. с.-г. наук, Національний університет біоресурсів і природокористування України

05.03.15

Від збалансованості годівлі корів залежить їх продуктивність, стан здоров'я, якість продукції, її собівартість та економічні показники молочної галузі. Високопродуктивні тварини більш вибагливі до повноцінності годівлі, ніж низькопродуктивні, оскільки обмін речовин в них інтенсивніший обмін речовим, а його порушення відбуваються значно частіше. Незбалансованість раціонів і низька якість кормів є основними причинами порушень обміну речовин у високопродуктивних корів. 

Організація повноцінної годівлі молочної худоби базується на врахуванні потреб тварин в енергії, поживних та біологічно активних речовинах, необхідних для підтримання життєвих функцій організму, утворення молока, приросту живої маси, забезпечення відтворних функцій. Надлишок або брак одного із елементів живлення спричиняє погіршення використання інших поживних речовин і зумовлює порушення їх обміну, зниження продуктивності та погіршення стану здоров'я. Правильно організувати годівлю високопродуктивних корів можливо лише на підставі аналізів фактичного складу кормів по широкому колу показників: уміст протеїну, цукру, клітковини, жиру, мінеральних речовин і вітамінів та подальшим балансуванням раціонів відповідно до сучасних норм годівлі. Упродовж стійлового періоду необхідно 2-3 рази проводити аналіз кормів, оскільки з часом в кормах відбуваються суттєві зміни в хімічному складі.

Сучасні технології в молочному тваринництві створюють надзвичайно напружені умови для організму високопродуктивних корів. Основними кормами для корів повинні бути об'ємисті корми, але в Україні не завжди ці корми належної якості, що часто спонукає спеціалістів підприємств збільшувати частку концентратів в структурі раціонів до 55-60% з метою підвищення поживності сухої речовини раціону. Слід також зазначити, що на практиці дійним коровам дають значну кількість кислих кормів і мінімально сіна та соломи. Крім цього заготівля силосу та сінажу часто проводиться з порушенням технологічних норм і правил, унаслідок чого в силосованих кормах виявляється надлишок кислот та порушення їх співвідношень. Годівля перекисленими кормами негативно позначається на молочній продуктивності корів: знижуються надої, погіршується якість молока, знижується жирність, підвищується кислотність.

Високий уміст концентрованих кормів у раціоні та, як наслідок, значне надходження легко засвоюваних вуглеводів при низькому рівні клітковини можуть бути причинами розвитку ацидозів у тварин. Сприяє розвитку ацидозів низький уміст сухої речовини в раціоні (менше 50 %), вибіркове поїдання кормів, значне подрібнення корму, великі разові порції концентратів, різка зміна раціону після отелення. 

Зниження рівня рН в рубці нижче 6 навіть протягом кількох годин на добу вважають початком розвитку ацидозу. Цю форму ще називають латентною, або субклінічною, і далі вона переходить у гостру або хронічну форми, що в важких випадках може призводити до ацидозного стану – закислення всього організму.

За годівлі ВРХ слід пам'ятати про особливості травної системи жуйних, яка передбачає важливу роль передшлунків, зокрема рубця, у забезпеченні здоров’я тварин. Рубець корови являє собою складну мікробіологічну екосистему, яка заповнена значною кількістю бактерій, найпростіших та грибів які забезпечують процеси травлення, синтез летких жирних кислот, протеїну, засвоюють молочну кислоту і перетворюють її в пропіонову або інші метаболіти. За високого вмісту в раціоні концентратів в організм надходить багато легкодоступних вуглеводів, які зброджуються до молочної та летких жирних кислот. 

Організм великої рогатої худоби не здатний засвоювати в значних кількостях молочну кислоту ― на відміну від оцтової, пропіонової та масляної, які швидко використовуються як джерела енергії, або для синтезу жиру та білка. Також серед летких жирних кислот спостерігається підвищення кількості масляної кислоти при зниженні частки оцтової і пропіонової. 

У разі годівлі силосованими кормами до організму тварин надходить значна кількість кислот (в основному молочна), до яких ще додається молочна кислота, яка утворюється при ферментації крохмалю із зернових кормів, в результаті рН рубця знижується до 6-5,5, популяція мікроорганізмів які утилізували молочну кислоту різко знижується ― як наслідок,  накопичуються кислоти й закисляють організм. У передшлунках зменшується бактеріальний синтез протеїну, вітамінів групи В.  Білок, що надходить із кормами, недостатньо переробляється мікрофлорою, що веде до накопичення в організмі тварин недоокислених отруйних продуктів. У разі зниженні рН рубця, під впливом нетипової мікрофлори, деякі амінокислоти руйнуються і утворюються токсичні продукти ― гістамін, кадаверин, тирамін.  Дані сполуки надходять у кров, спричиняючи різні патологічні реакції в організмі, що запускає механізм розвитку ацидозу. Мікроорганізми, які перетравлюють клітковину гинуть внаслідок цього жирність молока знижується.

Субклінічний ацидоз рубця є причиною розвитку багатьох метаболічних хвороб, в першу чергу ламініту, що є однією з основних причини недоотримання молока від високопродуктивних корів оскільки вони більше часу лежать, а відповідно, менше споживають корму і не можуть забезпечити свою потребу в поживних та біологічно-активних речовинах, тим самим створюючи негативний вплив на продуктивність та відтворні якості. 

У кислому середовищі уражається епітелій рубця, його сосочки набрякають і відмирають. Через пошкоджений епітелій стінки рубця в кров проникають патогенні мікроорганізми, спричиняючи розвиток абсцесів у печінці та нирках. Високий рівень молочної кислоти в рубці підвищує осмотичний тиск, рідина з крові надходить у рубець і кишечник, розвивається діарея та відбувається зневоднення організму, кров згущається, утруднюється її просування по капілярах. У крові знижується резервна лужність, рівень еритроцитів, гемоглобіну, збільшується кількість кетонових тіл. Функція печінки порушується, пригнічується її антитоксична функція. 

Часто ацидоз рубця переходить в метаболічний ацидоз, що являє собою порушення рН внутрішнього середовища всього організму, такий стан особливо небезпечний для тільних корів, бо це призводить до порушення проникності плацентарного бар'єру, знижуючи його здатність вибірково пропускати або затримувати транспортування до організму плода циркулюючі у крові матері речовин. Унаслідок цього кислі продукти з материнської крові майже безперешкодно переходять в фетальну кров, спричиняючи метаболічні зрушення в організмі плода. У результаті в останнього відбуваються зміни в імунокомпетентних та інших органах, знижується резистентність та рівень імунної реактивності, що супроводжується високою захворюваністю, або загибеллю телят в перші дні життя.

Дослідження, проведені в Європі показали, що ацидоз рубця зустрічається в 22-25% всіх випадків розладів травлення.  Німецькі дослідники встановили, що латентною формою ацидозу уражено до 50% корів в високопродуктивних стадах. Збитки від ацидозу досягають більше 1 € на корову в день. 

Організм жуйних тварин здатний самостійно регулювати рівень рН рубця завдяки виділенню значної кількості слини, яка містить в своєму складі бікарбонат натрію, що проявляє розкислювальні властивості. Отже, чим більше виділяється слини й чим вище в ній концентрація бікарбонату, тим ефективніше нейтралізуються органічні кислоти в передшлунках. Для нормального утворення слини в раціоні корів має міститися не менш як 2-2,5 кг грубих кормів, бажано сіна, їх клітковина нормалізує жуйку і стимулює утворення слини. У разі згодовування грубих кормів утворюється в 3,5 рази більше слини, ніж за поїдання такої самої кількості сухої речовини концентратів. Дрібні корми з розміром частинок менш як 1,5 см, різко скорочують процеси жуйки, що призводить до зниження рН в рубці. Потрібно, щоб розмір частинок грубих кормів був у межах 4-6 см. В 1 кг сухої речовини раціону має міститися не менш як 9,6 МДж обмінної енергії, 14-15% сирого протеїну, клітковини в межах 20-26%, вологість кормосуміші не має перевищувати 55%. Особливо важливо дотримуватися цих пропорцій в кормосумішах для корів, коли їх роздоюють, і високопродуктивних. Силос і сінаж по можливості не мають містити олійної кислоти. Це гарантує високе споживання сухої речовини та стійку роботу рубцевої мікрофлори. Для нейтралізації кислот організм тварини також використовує лужні елементи, які витягує з кісткової тканини, у результаті чого посилюється мінеральна недостатність, розвивається остеодистрофія. Показником доброго здоров'я дійних корів є наявність жуйки  не менше як у 55-60% корів, що відпочивають.

Для попередження розвитку ацидозу, коли силосовані корми неможливо замінити, перш за все треба усунути надмірну кислотність силосу. Проводять це шляхом розкислення силосу з рН 3,8 і нижче, а також силос з рН 3,9-4,2, але який містить понад 40% оцтової та 10% олійної кислот від загальної кількості всіх органічних. Ураховується  загальна кількість кислот, що надходять в організм тварини: їх сума не повинна перевищувати 1,5 г на 1 кг живої маси. Застосування буферних добавок дозволяє підтримувати рН рубцевого вмісту на рівні, що не нижчий за 6,3, який забезпечує нормальну активність рубцевої мікрофлори та справляє позитивний вплив на молочну продуктивність корів.

Лікування та профілактика ацидозів пов'язані із застосуванням розкислювальних добавок й оптимізацією раціонів, а також дотриманням усіх необхідних умов при закладанні силосу. 

Для розкислення силосних раціонів використовують лужні реагенти, а саме: крейду, бікарбонат натрію, їдкий натрій, оксид магнію, буферні аніонні добавки, сечовину, мінероліт. 

Застосування соди як хімічного засобу для розкислення, не завжди розв’язує проблему, це пов'язано з її низькою ефективністю, передозуванням (добова доза розкислювальних речовин не має  перевищувати 100-150 г на голову, хоча часто вводять по 300-400 г), а також із впливом на ріст мікрофлори та стан слизової рубця, сода швидко створює в розчині лужну систему, яку потрібно поновлювати при надходженні наступних порцій корму, що створює небезпеку передозування.

У разі стійлово-пасовищному утриманні ацидози виникають у період постановки стада на зимово-стійлове утримання і закінчуються лише навесні, коли тварини переходять на пасовище. Оскільки все більше господарств переходять на цілорічне стійлове утримання з однотипною годівлею, ризики виникнення ацидозів значно зростають.